Викладання іноземної мови у
2023/2024 навчальному році.
Методичні рекомендації
Вивчення іноземних мов у 2023/2024 навчальному році
здійснюватиметься за декількома Державними стандартами та типовими освітніми
програмами:
• для
учнів 1 – 4 класів за новим Державним стандартом початкової освіти,
затвердженим Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №87, та Типовою освітньою
програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко, і Типовою освітньою
програмою, розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна;
• для
учнів 5-6 класів за Державним стандартом базової та повної загальної
середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 30 вересня 2020 №898, Типовою
освітньою програмою затвердженою наказом МОН 19 лютого2021 за №235 та
модельними навчальними програмами яким наказом МОН від 12 липня 2021 року № 795
надано гриф „Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”.
• для
учнів 7 – 9 класів за Державним стандартом базової та повної загальної
середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392,
та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня
(базова середня освіта), розробленою на виконання Закону України „Про освіту” і
затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 408;
• для
учнів 10 – 11 класів за Державним стандартом базової та повної
загальної середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 23 листопада 2011
року № 1392, та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти
ІІІ ступеня (профільна середня освіта), розробленою на виконання Закону України
„Про освіту” і затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 407 (у редакції наказу
МОН від 28.11.2019 № 1493).
Навчальна
програма/клендарно-тематичний план
Модельна
навчальна програма визначає орієнтовну послідовність та окреслює очікувані
результати навчання учнів. Тоді як навчальна програма конкретизує ці
послідовності та результати й чітко їх визначає.
Модельна
програма не визначає кількості годин викладання і не є остаточною. На основі модельної навчальної програми
вчитель розробляє навчальну програму, що затвердується педагогічною радою
закладу. Навчальна програма оформляється за зразком модельних навчальних
програм. На титульному аркуші зазначається назва та авторський колектив
модельної навчальної програми, на основі якої створено навчальну програму.
Модельна навчальна
програма „Іноземна мова. 5-9 класи” для закладів
загальної середньої освіти (авт. Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І.,
Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М.,
Кіор Т. М.).
Друга іноземна мова. 5-9
класи.
Орієнтовна структура навчальної програми (на основі
модельної навчальної програми).
Вступ
(мета, завдання та нормативно-правова база).
Змістова
частина (навчальний план курсу), очікувані результати навчання та види діяльності учнів,
календарно-тематичне плануваня.
Пропонуємо алгоритм створення власної навчальної програми:
– обираємо
модельну навчальну програму;
– визначаємо
кількість годин на рік;
– конкретизуємо
порядок вивчення тем;
– визначаємо
кількість годин на вивчення окремої теми.
Календарно-тематичне планування є
складовою частиною навчальної програми, затверджується разом з програмою
педагогічною радою і не потребує у подальшому погодження заступника з НВР.
Учитель може змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної
послідовності досягнення результатів навчання.
Підручник
– це один з педагогічних засобів (з-поміж багатьох інших), що допомагає
розв’язувати освітні завдання, визначені освітньою програмою. Учитель
може використовувати одразу кілька підручників з тих, що мають відповідний гриф
МОН. Учитель може також створювати додаткові навчальні матеріали, які
відповідатимуть потребам освітньої програмі закладу освіти. Використання навчальних посібників,
зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, є необов’язковим
і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дотримання вимог щодо
уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу
на фінансове забезпечення.
Ведення
шкільної документації
Класний журнал
Відповідно
до загальних вимог до ведення класного журналу записи в журналі ведуться
державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та
завдання додому мовою вивчення предмета. Звертаємо
увагу, що діагностичні (контрольні роботи) проводяться відповідно до
календарно-тематичного планування. На лівій сторінці журналу рекомендується
виставляюти оцінки за цей вид роботи у колонці з датою. На правій сторінці
журналу в „Зміст уроку” прописується проведена діагностична (контрольна)
робота.
Перевірка учнівських зошитів
У
початковій школі (1 – 4 класи) зошити перевіряються після кожного уроку у всіх
учнів. У 5 – 9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень. У 10 – 11
класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи, але з таким
розрахунком, щоб один раз на місяць перевірялися роботи всіх учнів. До
виправлення помилок у письмових роботах учителі можуть підходити
диференційовано, враховуючи вікові особливості учнів та рівень сформованості
відповідного уміння у конкретного учня/учениці: виправляти помилки власноруч;
підкреслювати слово/вираз тощо з помилкою; підкреслювати саму помилку з метою
самостійного виправлення її учнем/ученицею; позначати рядок, в якому є помилка,
на полях з метою самостійного пошуку та виправлення помилки учнями.
Зошити підписуютьс явиучуваною мовою.
English
Ivan Petriv
Form 2A
Irshava Comprehensive Secondary
School
Irshava General Secondary Education
Institution
Irshava Primary School
Irshava General Secondary Education
Hub School
Поділ
класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом
Міносвіти і науки України від 20.02.2002 № 128. При поглибленому вивченні
іноземної мови клас ділиться на групи з 8 – 10 учнів у кожній (не більше ніж 3
групи); при вивченні іноземної, що не є мовою навчання, а вивчається як предмет
– клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи.
Оцінювання.
Згідно
Закону України „Про повну загальну середню освіту” кожен учень має право на
справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та
доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми
здобуття ним освіти. Основними видами
оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне,
поточне (не поурочне) та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором
закладу оцінювання може здійснюватися за власною шкалою, або за системою
оцінювання, визначеною законодавством. За умови використання власної шкали
заклад має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання
семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для
виставлення у Свідоцтві досягнень. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання
результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його
результати позначають цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити
адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне
оцінювання. Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та
способів оцінювання за рішенням педагогічної ради.
Формувальне
(поточне формувальне) оцінювання може здійснюватися у формі самооцінювання,
взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих
інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо
результатів навчальної діяльності учнів тощо). Формувальне оцінювання
має бути безперервним та постійним, тому вчителю рекомендується мати бланки для
формувального оцінювання та регулярно їх заповнювати (наприклад, раз на
семестр, раз на чверть). У бланку можуть відображатись такі пункти як: ключові
компетентності; обʼєм граматичних конструкцій та словникового запасу; критерії успіху;
подальші кроки; коментарі вчителя.
Основною
ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої освіти є поточний
контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів його
опанування та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.
Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести,
тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого,
тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу.
Тематичне оцінювання з іноземної
мови пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання. Під час
виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів не
враховуються.
Семестрове
оцінювання (контроль) здійснюється на основі контролю груп загальних
результатів відображених у Свідоцтві досягнень. Завдання для проведення
семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш
актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з
урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований
підхід до навчання. Звертаємо увагу, що „Контроль” не є контрольною роботою і
може бути комплексним та проводитись у формі тестування. Фіксація записів
тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати.
Оцінка за семестр ставиться на основі тематичного оцінювання та оцінок контролю
груп загальних результатів.
Річне
оцінювання здійснюється на основі загальної оцінки результатів навчання за І та
ІІ семестри. Окремі види контрольних річних робіт не проводяться.
Основні
принципи оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних мов єдині для
будь-якого контексту: офлайн, онлайн, чи гібридно, синхронно чи асинхронно.
Підсумкове
та формувальне оцінювання часто використовують схожі завдання та тести.
Наприклад, семестрова контрольна робота надає оцінку результатів навчання учня
за семестр та може бути використана для формувального оцінювання в ракурсі
аналізу поточного стану вивчення мови після якого є можливість встановити цілі
для подальшого навчання. Інший приклад – це робота над проєктом: за
результатами презентації проєкту виставляються оцінки учням (підсумкове
оцінювання), а під час роботи над проєктом вчитель має нагоду провести
спостереження для формувального оцінювання і використати зібрані дані для
надання обґрунтованого коментаря. Отже, не завдання чи тести визначають яким є
оцінювання, а те, що вчитель робить із результатом визначає яким є оцінювання.
